Щорічно у весняно-літній період відзначається ріст рівня захворювання ентеровірусною
інфекцією на території України та інших країн.
У 2018 році спостерігався значний підйом захворюваності (більш ніж в 1,8 рази) в тому
числі ентеровірусним менінгітом, як найбільш поширеною формою ентеровірусної нфекції, в
1,5 рази.
Ентеровірусні інфекції – група інфекційних захворювань людини, що спричинені
ентеровірусами з фекально-оральним механізмом передачі збудників, яка
характеризується різноманіттям клінічних форм. Найчастіше ентеровірусні інфекції
маскуються під респіраторні вірусні інфекції. Також існує ризик розвитку важких форм
захворювання міненгитом і інцефалітом.
Віруси стійкі у зовнішньому середовищі, стійкі до низьких температур, заморожуванню і
відморожуванню. При кімнатній температурі здатні виживати до 15 діб. Гинуть при кипінні,
висушуванні та дезінфекції.
Єдиним джерелом інфекції є людина, хвора клінічно вираженою формою, з
безсимптомним перебігом або вирусоносій, який виділяє віруси в навколишнє середовище
з випорожненнями, а також через верхні дихальні шляхи.
Основні шляхи передачі інфекції при купанні, вживанні зараженої води, брудних овочів і
фруктів, молока та інших продуктів, при чханні, кашлі, спілкуванні.
Групи ризику ураження: діти, люди похилого віку,люди з хронічними захворюваннями.
Інкубаційний період складає від 2 до 10 діб.
Загальні для всіх форм симптоми:
Гострий початок з підвищенням температури тіла до 38-39 ° С. Головний біль. Болі в м’язах,
нудота, блювота. Збільшення шийних лімфатичних вузлів
Серед атипових форм найбільш поширена
ентеровірусна лихоманка. Хвороба протікає
за типом гострої респіраторної вірусної інфекції. Разом із зазначеними вище симптомами
при цій формі інфекції відзначаються болі у животі, збільшення селезінки і печінки.
Лихоманка триває 2-4 дні. Одужання настає протягом 5-7 діб.
Із типових форм часто зустрічається
ентеровірусна екзантема. Вона характеризується
лихоманкою до 7 днів, появою рясного висипу на 2-3 день.
Ще однією з типових форм є
герпангіна. Крім загальних для всіх форм хвороби
симптомів характерні зміни слизовоі ротоглотки: почервоніння, сірувато-білі плями на
мигдалинах. Папули перетворюються в пухирці діаметром 5 мм, які незабаром лопаються,
залишаючи після себе ерозії, покриті сіруватим нальотом з червонуватим віночком.
Больовий синдром при герпангіне виражений слабо.
Найбільш характерним проявом ентеровірусної інфекції є
серозний менінгіт. Хвороба
починається гостро, з лихоманки, інтоксикаціі. Симптоми ураження оболонок мозку
з’являються на 1-3 день хвороби. Лихоманка має двохвильовий характер, симптоми
менінгіту з’являються під час другого підйому температури. Характерний інтенсивний
головний біль, що супроводжується нудотою та блюванням. В межах 3-7 днів синдром
регресує, температура тіла нормалізується. Проте головні болі можуть залишатися
протягом 10-15 днів.
Ускладнення ентеровірусних інфекцій. Ускладнення пов’язані в основному з
ураженням нервової системи (набряк головного мозку із зупиненням серцевої та легеневої
діяльності). Також можливий розвиток помилкового крупа у дітей, приєднання вторинної
бактеріальної інфекції з розвитком пневмонії.
Діагностика проведиться шляхом лабораторних досліджень.
Лікування. Госпіталізація хворих проводиться за клінічними показаннями. Лікування
легких форм ентеровірусних інфекцій проводиться вдома. Для підвищення імунітету та
зниження інтоксикації хворим варто дотримуватися спеціальної дієти. Людям, які
контактували з інфікованим для профілактики лікарі призначають лікарські препарати
групи інтерферону і імуноглобуліну.
Профілактика ентеровірусних інфекцій. Специфічна профілактика не розроблена.
Сьогодні вчені працюють над розробкою вакцини. Контроль забруднення навколишнього
середовища каналізаційними відходами. Благоустрій джерел водопостачання. Вживання
тільки якісної кип’яченої або бутильованої води, пастеризованого молока. Гігієнічне
виховання дітей і підлітків. Миття овочів, фруктів і ягід перед вживанням. Вживання
продуктів, що пройшли термічну обробку. Захист продуктів від комах і гризунів. Не ковтати
воду під час купання у відкритих водоймах. При перших ознаках захворювання –
звернутися до лікаря.